туман


чорні  межі,  олово  туману
застережні  погляди  мерців
небо  тисне_  чавлять  жорна  ці
сутінків  напружену  нірвану
цідять  кислу  кров  Альдебарану
на  стежок  у  безвість  манівці_
<
перший  крок  спаплюжить  соло  тиші
криком  спалахне  гніздо  богів
тінь  твоя,  у  грі_  на  рівень  вищій
де  скавчать  у  пастці  віри  інші
пуститься  гранітних  берегів
<
регіт  злих    катів  самокартання
гніт  ілюзій  /  серця  метроном
дна  пустих  очей  холодний  хром
сонну  музу  осліпив  востаннє  _

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2025
автор: Ки Ба 1