А осінь якою була!
Дерева горіли, мов свічі...
І знов сиротіла земля.
Прощались з військовим навічно...
Здавалось, коротке життя
Без війн у земної людини.
Мов спалах - було і нема...
Біль вічний у мами без сина.
Мов ангела, Бог забирав
Собі на небесне служіння.
-Не плачте. Чуєте, мам?..
Навкруг.. благодать осіння..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2025
автор: Далека Зірка