Вже сталось найстрашніше і свобода
Від думки про найгірший шлях прийшла.
В скафандрі, в захисних бронежилетах
На світ, на білий вийду знову я.
Вже сталось все, що мало, всі дзеркала
Розбились від напруги, й світло дня
Перетворилось в темряву, ніч вкрала
Наші серця, ми ліки запиваємо до дна.
Вже не живі, ми люди більш ніколи знову,
Гібриди у шоломах з зброєю в руках,
Ми прокладаємо свій шлях до не свободи,
А хочем бути у лещатах забуття.
Вже ми не ті, на жаль, надії на нулі, немає.
Чи ми повернемось, забудем вільний світ?
Чи знімемо ми одяг, шкіру, що ховає,
Пробудимось неначе первоцвіт?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2025
автор: Тахіона