Київ у ніч - між вогнями,
В сизому морі димів…
Господи, є ти між нами?
Бачиш: весь світ посивів.
Чуєш: руйнуються стіни,
Часу уламки бряжчать…
Осінь паде на коліна,
Гусне багрянцю печать.
Осінь барвистої гами
Листям останнім бринить…
Тужно здригаються храми,
Дніпр… Володимир зорИть.
А за полями, в окопах –
Хлопці, вкраїнські сини.
Стислося серце Європи…
Господи, їх сохрани!
Трісло розлючене небо.
З жахом тікають щури…
Боже, благаю, не треба!..
Безум оцей зупини.
Бореться, б’ється, карає,
Молиться, вірить і жне,
Гасить, рятує, стріляє -
Вічно Вкраїна живе!
Осінь яскравої гами,
Корчі останні війни…
Моляться київські храми,
Стомлені, б'ться сини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2025
автор: Світла(Світлана Імашева)