Ми всі в човні одному,
Хоча доволі різні.
Хоча і незнайомі,
Та вже давно запізно
Вдаватися в деталі,
Тепер усе інакше.
Ви думали, що знали,
Як буде для всіх краще,
Але ж ми всі не в змозі
Однаково дивитись
На ті й самі малюнки
У небі на блакиті,
Бо ми всі дуже різні,
І кожен своє бачить,
Збагнути як не в силах,
Що мислить хтось інакше?
І кожен має думку,
Що лише його гріє,
Але ж всі йдемо струнко,
Інакше ми не вмієм,
Бо ми в одному човні,
Якщо почне тонути,
Один одного втопим,
Вже час всіх інших чути!
15.11.2025 20:54
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2025
автор: Talia