Як мало про мене складали щасливих романів:
Більше сатири і, мабуть, незнаних казок.
Я розчинялась на дні неземних океанів,
Ховаючи погляд від чорних, полеглих пліток.
Та все марнозмінне колись-то зникає з поляр'я.
Доводиться вкотре вставати й обмежено йти.
Як подих в морози, ховає свій гнів задзеркалля:
Йому б зупинитись, на хвилю безмеж-висоти...
І жодна місцина в основі залежних вокзалів
Не знає, чиї ми, у вирі сумнівної гри...
Як мало про мене складали щасливих романів,
Як сильно я гріла своє безголосся журби...
28.10.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2025
автор: Сара Ґоллард