Я щасливим буду,
А нещастя все
Назавжди забуду.
Вітер віднесе
Хай його негайно
В темне небуття,
Щоби жив я файно*
Протягом життя
Усього і кожну
Неповторну мить!
Мить цю переможну
Над нещастям вмить
В світі цім здобуду
Я й щасливим вік
Повністю в нім буду,
А нещастя ввік
Вже не потурбує.
Все. Його нема
Більше, не існує.
Щастя обійма
Серденко й сміється
Радісно воно.
Щастя з нього ллється,
Мов хмільне вино,
Ллється-протікає
В світ цей без кінця
І вмить заливає
Людськії серця
Іншії собою
Всі, аби життя
Буйною рікою
В світле майбуття
З ним пливли, сучасне
Мали теж лишень
Радісне, прекрасне
В світі цім щодень.
*Файно – діал. Добре, гарно
Євген Ковальчук, 10. 11. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2025
автор: Євген Ковальчук