Одне одного любимо щиро та палко.
Наш інтимний зв'язок поза меж розуміння.
Ми знаходимось в колі сповиті серпанком
Пломенистих думок і чуттів павутинням.
Нам здається, що душі злилися в етері
За умовним мазком рубежу ойкумени,
В паралельному світі, у згубленій сфері,
Там, де зілля любові гуляє по венах.
Сполучатись до стогону від насолоди
Ми одвічно роковані в замкненім колі,
Де взаємозалежність вагоміш свободи.
Ні на що незважаючи, дячимо долі.
Як ніхто в цьому світі мене розумієш.
Я без тебе себе вже геть-чисто не тямлю.
І коли ти мене замикаєш в обійми,
Ніби свічка із воску палаю і тану.
3 Лютого 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2025
автор: Олена Студникова