А потяг мчить в моє майбутнє
Лишає за вікном дома
І навіть те що незабутнє
Ще вчора в серці берегла.
Нам двом здалося це кохання.
Без сумніву усе було...
Для тебе спроба не остання
І бути краще не могло.
Заплющив очі день осінній
І без зупинок потяг йде...
Його маршрут для нас незмінний
Складне для двох завтра мене.
31.10.2025
Музичний супровід створено за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2025
автор: Grace