Щодо скарбів Мідаса

                                                                 [i]«  Тіні  щезають  опівдні...»[/i]
                                                                                                                                               Кіно  
Коли  на  біле  кажуть  чорне,  
а  світлу  застує  пітьма,  
линяють  коміки  –  придворні
і  зеленаві,  зокрема,
яким  аплодували  хором,  
а  нині  кожного  підряд
охоплює  іспанський  сором
за  збочений  електорат,  
що  упирається  до  скону,  
мовляв,  –  корупції  нема...
але  Феміда  не  німа  
і  чує  потойбічні  дзвони,  
і    часом  діє  не  сама  –
на  утлому  човні  Харона
не  уміщається  юрма.
І  оніміють  навіжені
смішні  недолюдки  скажені,  
коли  їх  не  прийме  земля
ані  по  блату  за  зелені,  
ані  за  зайві  теревені,  
ані  за  золоте  теля.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2025
автор: I.Teрен