Похмура осінь... дощ холодний,
Опале листя безпорадно,
Лежало мокре й без турботи,
Топтали люди наостанок.
Отак вдивляєшся у морок,
Душі обвитої серпанком,
Неначе блискавка із громом,
Та досить! Світлого я автор!
Не здамся, сонце зачекаю,
Хоч краплі стукають у вікна,
Тож вип'ю кави, щоб відразу,
Додати настрою й терпіння.
Цей дивний запах шоколаду,
Акорди вирвалися птахом,
Життя виводить серенаду,
Його відчула до мурашок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2025
автор: liza Bird