Руками водить дощ по склі -
Вмиває шиби.
Намоклі хмари-кораблі,
Як срібні риби,
Повільно плавають в імлі,
В небесних водах,
Торкають пальчики землі -
Сліди в розводах.
Мачають пера у золі
Листки опалі,
Напишуть, з вітром на чолі,
Зотлінь печалі.
Перечитає часоплин
В осінній залі.
Світ, з невідомих нам причин,
Йде по спіралі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2025
автор: Lana P.