ПОЧЕКАЙ ЩЕ ЗИМА

ПОЧЕКАЙ,    ЩЕ    ЗИМА!
Прийшла  Золотава  осінь  -  блаженна  мить,
Стоять    дерева  мов  на  балу  королі.
Розмалювала  в  колір  -  листя  золотить,
Грають  їй  на  скрипці  -    явори  скрипалі  .                                                    
Золотава  осінь  розпустила  коси,
Увінчала  в  них  троянду  червону.
Небо    нахиляє  їй  голубу    просинь,  
Одягає  у    золоту    корону  .
О  почекай,  ще  зима...    почекай,  ще  мить!...
Не  біжи,  так  швидко  у  золоту  осінь.
Хай  надивлюсь,  на  цю  красу  -  блаженну  мить!...
Уквітчаю  троянду  в  золоті  коси.
Золота  осінь  сьогодні  королева
Вдягла  нарядну  сукню  на  осінній  бал.
Їй  капелюха  знімають  всі  дерева...
Листопад  наливає  вино  у  бокал.
Кружляє  осінь  з  шальним  вітром    у  вальсі,
Листопад  встеляє  жовтий  килим  до  ніг.
Така  прекрасна  мить  ,в  тім  золотім    часі  !
Зима    у  благодаті  сіє  перший  сніг.
Осінній  жовтий  лист,  кружляє  зверху,  вниз,-
Летить  за  вітром  у  золотий  листопад.
Він  король  на  балу  дарує  всім  сюрприз  :
Запрошує  нас    на  свято  в  осінній  сад.
Звучить  в  мінорній  ноті  пісня  скрипаля  
Скрипки    струна    проганяє  мою  журбу.
В  осіннім  тумані  ,  чую  крик  журавля
Шукаю  між  хмар  весну  -  блакить  голубу  .
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2025
автор: Чайківчанка