Текст Оригінал :
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
/////////////////////////////////////
Я на основі цього віршу переробив його на сапфічний 11 складник з сапфічним обертом. До речі вислів Contra Spem Spero складається з 5 складів як і : ( адонічний вірш з лат : Versus Adonis ! Слава , Адоніс!)
Відстороньтесь хмари осінні - думи!
Золота весна відтепер для мене,
Чи в жалю усі мої в голосінні
Літа проминуть?
Лиш не буде так , я крізь сльози ,сміхом,
Серед лиха пісні собі співаю,
Мушу жити я , без надії , віри,
Сумні - геть, думи!
В перелозі суму а я на в богім
Сіяти квітки буду я барвисті ,
На морозі сіяти квітки буду ,
Гіркі лить сльози!
Від гарячих сліз розтоплю ту саму,
Льодову кору , та що заміцнилась,
Квіти зійдуть : може іще й настане,
Весна весела !
На кремневих горах я і високих,
До гори докочу найважчий камінь,
А вагу страшну ,несучи , веселу
В пісню -ринаю !
Нічого не бачу , ніч довга , темна,
Я ж очей стулити не можу й хвильку,
Бо шукаю зірку-владарку темних,
Проводів ночей.
І звичайно сльози покрию сміхом,
Серед лиха пісні мої лунають ,
Мушу жити я , без надії , віри,
Сумні - геть, думи!
Сподіваюсь вам сподобалось , дякую !😻
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2025
автор: Ярослав Бойкович