Псалом 310. (називай! себе кожен)

                     Трійці  Єдиносущній  і  Нероздільній
                     із  Пресвятою  Богородицею
                     в  любові  присвячується



Жінки  виходять  заміж  
                                                 за  ШІ.
Аж  гай  шумить.
Аж  закачаєшся  —
непрямо  впали  це  на  них
                             посеред  тьми
«світськи  настроєні  уми»
Любов  цим  закривається
любов  цим  затуляється


щезли  світські  культури  —
щез  й  чоловік
все  холодно


бо  в  спеці  Бог
                 як  то  є  чоловік
то  може  б  і  любив
         та  й  відлупив
                         і  спас  навік    —
якщо  то  чоловік
Гарячий  Бог  —  якщо  в  Нім
справді  чоловік


а  то  ж  крижаний  жом
і  гай  шумить
і  закачаєшся
і  я  не  сперечаюся


чи  сперечається
унеможливлений
для  світу  цього
Божеським  Огнем?  —  Боже,  почуй  мене!
Боже!  Почуй  мене!!


холодне  здожене?
бо  холод  —  здоганяє?  Здожене?
чи  Ти  впізнаєш  
захололого  мене?
як  я  втрачав?
Чи  Ти  мене  де  захололого  
                       здибав?!
мене  пізнав!!


готуйтеся,  кому  до  згуби
Бог  не  втрачав  мене
Бог  любить!!
мені  Огню  —  Його  не  вистача
розкраяти  вас!  від  плеча  —
і  до  плеча!
даремно!  —  
я  з  Херувимського  почав
чи  я  натанцювавсь  при  колачах
цей  коравай  —
                 й  я  плакав
                             при  долИнах?
мені  не  вистарча  —
це  Серафічного  —  святої  Катерини!!


Страшного  сяйва  —  Слави!  Богоматері!!!
І  як!  я  б  став
На
Кризі
Без  вибуху  —  з  ким  сперечатися  б  
                                     почав???
заживлюючи  вам  Огень  —
       і  від  плеча  і  до  плеча!..
це  блискавка!
Торнадо!  на  живім  граніті!  
іконописності  —      смерча
в  чиїх  очах?


13.11.2025,  свято
прп  Іоана  Золотоустого!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
і  Новий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович