Зріле листя із дерев втікає,
І мимоволі летить до землі.
Листопад нам мелодії грає,
Він іде в розкішному камзолі.
Пр. А листопад із осінню мандрує,
І особливі дарує моменти.
Із золотою осінню фліртує,
Говорить їй красиві компліменти.
А вечір, вечір невтомно біжить,
Ховає мрії в сірому тумані.
А впале листя тихенько лежить,
Білі хмари летять вітром гнані.
Сонце за обрій вже подалося,
Сивий вечір землю огортає.
Сяйво небесне уже розлилося,
Прудкий птах у гніздо повертає.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2025
автор: Віктор Варварич