Струсила осінь парасольку аж заясніли від дощу
Червоний бурячок, квасолька, стежки дрібного споришу.
Під тином всілись гарбузята , на колір – стиглий апельсин.
І сторожує їх завзято премудрий кіт – дідусь Мартин.
Садок тримає мокрі грушки, солодкі яблучка хоч їж.
Додолу сипляться горішки, грибочки-хованочки між…
Червоні сонечка петрушці торочать казочки свої,
А сонько влігся на подушці і множить співанки мої
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2025
автор: fialka@