Співають жінці страхіття колискову
і хоч настала ніч і пора лягати спати
чомусь огиду подивиться тягне знову
адже безстрашну неможливо налякати...
Махати крилами втомилися вампіри
у вовкулаків зуби всі повипадали
пощади просять без голови факіри
і навіть гремліни теж не раз ридали...
Русалка з горя на тарань перетворилася
навіщо у Рапунцель відвалилася коса
ти усміхатися з зомбі майже заморилася
вже Гаррі Поттер не вірить в чудеса...
Прибульці позаземні до завтра почекають
безстрашна жінка скоріш лягай у ліжко
заплющуй очі і тоді примари позникають
і на останок: "На добраніч!" скажу ніжно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2025
автор: Дмитрий Погребняк 555