Дихають дерева.
Шепочуть віти,
Сплять долини.
Мовчать і квіти.
Слухай,
Людино,
Голос дивний.
Серед тиші
Він такий чарівний.
Роса співає на стежині.
Серце моє тріпоче
Як лист
В кожній краплі,
В кожній хвилині,
Живе цей дивний
Незримий зміст.
Хмари пливуть,
Як білі човни,
Тіні танцюють на спині гори.
Вітер шепоче,
Грає з травою,
А ти стоїш.
Мовчиш з собою.
Роса співає на стежині.
Серце моє тріпоче,
Як лист
В кожній краплі,
В кожній хвилині,
Живе цей дивний
Незримий зміст.
Чи чуєш ти,
Як світ дихає поруч.
Як кожен звук,
Як кожен подих.
Це мелодія
Проста,
Невловима.
Та вона вічна,
Вона незгасима.
Роса співає на стежині.
Серце моє тріпоче
Як лист
В кожній краплі,
В кожній хвилині
Живе цей дивний
Незримий зміст.
Чи чуєш ти
Як світ дихає поруч,
Як кожен звук,
Як кожен подих.
Це мелодія
Проста,
Невловима
Та вона вічна
Вона незгасима.
Роса співає на стежині.
Серце моє тріпоче,
Як кожен подих.
Це мелодія
Проста,
Невловима
Та вона вічна
Вона незгасима.
Тихо дихає земля.
Сонечко гріє..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2025
автор: oreol