Заміж дівку беруть свого плекання,
А не ту, що пройшла Рим і Крим.
Бо будеш слухати її ''лекання',-
На лице закладе маску - грим.
А Чужа дівка, як лінива кішка
Любить на сонці полежати.
Її цікавить ,лиш гроші, автівка
Не втримаєш , ти її в хаті.
А чужа дівка, як рання спасівка
В руки впаде шальному вітру.
Вона не буде тобі вірна жінка,
Бо любить багатих і ліру.
А чужа дівка є капризна жінка,
не хоче нічого робити.
Вона застрягне наче в горлі кістка,
Не дасть тобі віку дожити.
А чужа дівка, як зламана гілка
На вітті не цвіте первоцвіт.
А вона любить, лиш лисого дідька,-
Який топче ногами весь світ.
А чужа дівка, не є мілка кілька
Вона зубаста акула в морі.
Не буде працювати наче бджілка,
Не дасть, тобі руку в біді, в горі.
А чужа дівка, як троянда квітка
В неї є голки, гострі шипи.
Вона красива, як пава на світку
Не зварить тобі чаю з липи.
А чужа дівка, це люта вампірка
Вип'є досхочу твоєї крові .
Стріляє словами наче гвинтівка,-
Скрутить роги навіть бикові.
Заміж дівку беруть, зі щирим серцем,
Яка росла на твоїх очах.
А не , в якої довгий язик з перцем,
Сміється з тебе, літає як птах.
А дівку треба брати господиню
Щоб напекла хліб, зварила борщ.
Не ту, що пхає мугрищ у кишеню,
Шукає старого діда і в кущ .
А заміж дівку беруть по любові,
Плекану з свого села, міста.
А не за тисяч миль, аж у Чорткові,-
Яка не вміє замісить тіста.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2025
автор: Чайківчанка