(куплет)
А ти постукай в мої двері з миром.
До мого серця мудрістю ввійди.
Будь духовним моїм командиром .
І нікуди від мене ти не йди.
В обіймах стресів, коли душа ридає ,
я як струна натягнута мов дріт.
І слово Боже з уст не відпускаю
скрізь темряву я бачу до миру слід.
(Приспів)
Господи поверни синів додому .
Збережи життя ,не допусти смертей.
Вірою у серці не давай піти нікому ,
залиши їх ти серед живих людей.
(куплет)
Небо синій колір загубило.
Але хмари чорні молитва розведе.
І погоне за межі війни кроваву зливу .
І новий день з божою ласкою прийде.
(Приспів)
Господи поверни синів додому .
Збережи життя ,не допусти смертей.
Вірою у серці не давай піти нікому ,
залиши їх ти серед живих людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2025
автор: Виктория Покора