Цього року сумні свята –
Коновальця* кров проллята.
Кров жива, вільнолюбива.
Вороги борця убили.
Вбили, вбили Коновальця –
З білим світом розпрощався.
Прийшла вістка з Роттердаму –
Вивісили чорну фану.
– Ви, дівчата, ви, хороші,
Вишивайте хлопцям ноші.
Хлопцям ноші і тризуби –
Народ ховать сина буде.
У містечку Роттердамі,
Земля ридма заридала…
У травневий день погожий
Зупинялись перехожі,
Українцю честь віддати,
Що в борні загиб за матір.
Україна – його мати,
Вмів за неї воювати.
У війні на полі бою
Він ризикував собою.
США будив, Канаду,
Доки стрілась підла зрада.
На могилі Коновальця
Хрест повстанський сварить пальцем,
Незвичайний хрест – з тризубом:
«Чи Вкраїну не загублять
Ту, якій був вірним сином?
Боже, дай народу сили!»
09.11.2025.
* – колишній командир Українських січових стрільців полковник Євген Коновалець, який очолив
Організацію українських націоналістів (ОУН) — легальне крило Української військової організації (УВО), метою якої було проголошено створення єдиної незалежної української держави.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2025
автор: Ганна Верес