Я любив твоє проміння,
Чекав, маючи терпіння.
Не гасло сонце у горі...
Чому мовчала ти мені?
Навесні, між квіт і трав,
Додому інший проводжав...
Чому мовчала ти мені?
Що не мав я рідної душі?
Що у серці дикий жар?
Не для мене такий дар...
Чому мовчала ти мені?
Що жила собі на стороні.
Ти ж могла мені сказати,
Що не хочеш мене знати,
Що я для тебе вже ніхто,
І кохання вже пройшло!
Я не тримав тебе в полоні,
Я невідчув твої долоні
Але не варто це терпіти
Твоїх мовчань і слів чекати.
Почуття твої плекати.
І на майбутнє буду знати:
Тож брама плину заскрипить,
Я ще зможу іншу полюбить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2025
автор: Влайдар-ЯР