(куплет)
Ось якийсь чоловік
на чуже позарився .
Вкрав квіти і втік .
Та й не довго парився .
Він образив наш дім .
Що ж людьми відбувається ?
Дуже сумно нам усім.
Невже для крадіїв саджаєтся ?
(приспів)
А він тихесенько підкрався,
капелюх на лоба опустив.
Над красою познущався .
Вкрав квіти і слід простив .
(Куплет )
Для чого квіти ми саджали ?
Щоб скрізь краса була у нас.
Все літо доглядали ,поливали .
Щоб цей поцупив Фантомас?
(приспів)
А він тихесенько підкрався,
капелюх на лоба опустив.
Над красою познущався .
Вкрав квіти і слід простив .
(Речитатив)
Гей чоловік ,Бог тобі суддя .
Більше не кради ,буде біда .
Сльози людські впали недарма.
на тебе вже чекає твоя карма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2025
автор: Виктория Покора