[i]Мисник Тарас Ігорович
(10,04,1984 - 11.07.2014)
Львівська обл., Яворівський район, м. НОВОЯРІВСЬК.[/i]
Удома син, батьки, дружина
Бійця чекали із війни,
Дзвонив частенько до родини
Й дзвінками тішились вони.
Вслухались в рідне кожне слово,
У кожен шерхіт, кожен звук,
Мов зможуть дати допомогу,
Як вловлять десь біду на слух.
Проте біда – не за горами,
Тихцем ступала на поріг
І чорне горе із сльозами
З далеких сунуло доріг.
Не знали, що живим ніколи
Не повернеться вже Тарас,
Що гіркота з нестерпним болем
В душі ятритиме весь час.
Везли Тараса в Новоярівськ…
Він повертався на щиті.
В жалобі в Львові, в Яворівську
Та в рідному містечку всі.
В Алеї пам’яті Героїв
Його світлина між бійців,
Які загинули за волю,
За незалежність земляків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2025
автор: Ольга Калина