Це - не до мене, не до мене...
Терпіння лопнула струна.
В душі сховаю сокровенне,
Я чашу випила до дна.
А ваші біди і печалі
Перелилися через край.
Я мушу йти від вас подалі.
Ви так не звикли? - та нехай...
Тепер я більше не бажаю
Нести чужі важкі хрести.
Я всіх прощаю, відпускаю,
І мовчки спалюю мости...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2025
автор: majra