Її Величності ходи

Цілунки  лишені  горобини,
На  дзеркалі  не  бистрої  води,
Де  промені  Пречистої,  верби  —
Небесної  чарівності  ходи,
Коли  туман  тримався  висоти
У  подиху  міжлистя  сивини,
Тріск  гілки,  крапель  передзвін  сльоти…
Лиш  не  спини.  Замри.  Лиш  не  спини  —
Її  Величності  ходи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2025
автор: Валерій Лазор