Я не знаю чому, але тепло
Хоч і холод зимою вже віє
Я не знаю чому але легко
Біля тебе мені було мила
Я у снах тебе своїх бачив
Там де мрія у обрії долі
Там де небо з землею так поруч
Де кордони не змінюють волі
Твої карі очі як чари
Як озера із темної ночі
Я пірнаю у них як з причалу
Я залишитись дуже там хочу
Тільки в ночі я хочу вертатися
Хоч і день поруч теж як на хмарі
Почекай я ще можу зірватися
Свої крила я ще не розправив
Почекай я задихаюся
Твоє полум'я кисень збирає
Я від тебе втрачаю свідомість
Може просто це зветься кохання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2025
автор: Андрій Листопад