ВЕЧІРНЄ НЕБО


Яке  красиве  небо  у  вечірню  пору!  
Часами  споглядаю  дивну  ту  красу.  
Ті  дивовижні  барви,  що  смеркання  творить
Мені  дарують  спокій  і  тамують  сум…  

Які  мінливі  барви  неба  вечорові  !  
Ось  опускається  за  обрій  сонця  диск,    
Й  забарвлюється  небо  в  надзвичайний  колір,    
Що  має  золотисто-жовтий  перелив.    

А  ось  воно  занурюється  в  сиві  хмари,      
Й  відразу  надає  рожевий    колір    їм,      
Нам  прогнозує  вітряну  погоду  завтра,    
Що  буде    свіжо  й  прохолодно  на  дворі.  

Навколо    золотої  осені  картина…    
Повільно  сонце  опустилось  за  селом,    
І  стало  небо    малахітово-блакитним,    
Псують  лиш  чорні  голі  віти  дивний  фон.  

Які  хмарки  чарівні  пропливають  в  небі  !    
Які  мінливі  форми  зображають    нам  !    
Ось    хмарка  тут  -  легка,  пухнаста  і  весела,  
А  там  -  насуплена,  похмура  і  важка…

А  ось  вони,  немов  легкий  мазочок  кисті,  
Чи  пір'ячко,  яке    утратили  пташки…  
Спокійне  небо  вечорове  і  величне,
Акорд  останній  дня,  щоб  скінчитись  і  йти…

Чарує  погляд  неба  глибина  бузкова,  
Мої  втамовує  тривоги  й  почуття  …  
Розбурхані  думки  помалу  заспокою,  
Щоб  зважено  обрати  дальший  вірний  шлях.

Як  символічно  все  !  І  як  усі  події,  
Що  відбуваються  у  нас  тут  на  Землі,
 Пов'язані  з  життям  Небес  закономірно  !
Нічого  випадкового  нема  в  житті  !

Законом  космосу  все  визначено  мудрим.
І  лиш  нездатність  розпізнать  отой  закон  
Нас  на  випробування  нарікати  змусить
В  словах  і    в  помислах,  і  в  вихорі  думок.

Все  суще  на  Землі  лише  йому  властивий  
Проходить  мирно  еволюції  етап,  
Цьому  постійно  учить  Небо  терпеливо  
Й  допомагає  віднайти  єдиний  Шлях.  

Повільно  небо  вечорове  починає  
Темніти  й  придбавати  ночі  колорит:
Якщо  на  заході  день  сяйво  зберігає,
На  сході  неба  видно  перших  зірок  блиск.

Охоплює  все  небо  темно-синій  колір.
На  небосхилі  місяць  викотився  знов.  
Свої  Земля  зробила  у  майбутнє  кроки,  
Що  визначило  Небо  й  космосу  закон.  

Та  одночасно  мають  всі  свободу  повну,
Свободу  вибору  подальшого  Шляху:  
 Чи  еволюція,  чи  руйнування  долі  --
Залежить  все  від  вибору  сердець  і  душ…

А  завтра  встане  день  новий  обов’язково  !    
У  серце  вселить  промінь  Світла  і  Тепла,  
 І,  напоївши  душі  радістю  й  красою,
Покличе  їх  у  нелегкий  далекий  Шлях…
 07.11.  2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2025
автор: Martsin Slavo