Ти – моя сила, ти – моя слабість,
Сонце яскраве, місяць ясний.
Ти моя туга. Ти моя радість.
Дума, з якою йду я у сни.
Хочу від тебе тільки оцього:
Щоби ти жив, Україні служив,
Щоби тримала міць твої ноги,
Щоби твій голос душі будив.
Так, у чуттів моїх листя зелене,
Цвіт – барви маку – з віком йде в бій.
Все ж розумію: ти – не для мене.
Тут без усяких мрій і надій.
Та як мене би розкрив, наче книгу,
І прочитав в один дих до кінця,
Я би від щастя скресла, як крига,
Я би сп’яніла, мов від вина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)