***
у макітрі арійця олія і гніт
на човні фінікійця врятований світ
прилітали лелеки зеленіли кущі
на вцілілі макітри сідали хрущі
каравану хмарин дозволяли курить
кавникові на каву навчали просить
***
ми давно не залежні від зла і добра
наші душі безмежні як [i]et cetera[/i]
механічно в кишенях ми вічка несем
ідеально неначе розкручений мем
ти полинь у думках до Альбера Камю
від звільняє живих від сліпого жалю
як голодного звіра у світі нездар
як від лісу горжетки дівочої жар
***
коли доля несправжня а серце мов лід
коли світло завчасно палаючий дріт
коли боги втекли невідомо куди
ти лягай у житах, вздовж Святої води
не чекай на котангенс раптових рев’ю
не шукай серед степу солодку брехню
у молитві назавжди зв’яжи провода
щоби ранком розтанути в дощ без сліда
______________________________
для чого заздрить хвилям вітру
навіщо райдугу чекать
навіщо аріїв макітри
від брехунця TV ховать
життю минущому пророчить
палати між чужих думок
де мить свідомості зурочить
часу натиснутий курок...
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=SOxLCL-9RO8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2025
автор: bloodredthorn