Зачаровує погляд миттєво
Ясний місяць у колі зірок.
Чудернацькі осінні дерева -
Мимовільно до них роблю крок.
Простягаються тіні назустріч,
Руки-гілля торкають мене.
Тиснуть холодом у передпліччя,
Ніч в обійми свої враз бере.
Пугач з лісу озвався басисто,
Розбавляючи тишу зорі.
Ну, а повня... Горить променисто.
Тільки б жити живим у добрі...
У достатку, любові й гостинно,
Щедрим дарам було, щоб тепло.
Бушувало, щоб в серці неспинно,
На противагу... Може, й на зло...
Це вже, як в кого вистачить сили,
Йти вперед в непростому житті.
"Без надриву б, - так мудрі все вчили: -
Помірковано у сприйнятті".
06.11.25
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2025
автор: Валентина Ланевич