Зупинка, нічний вокзал,
Там Місяць вповні примара…
Колись він усім сказав: -
Вона – не поет… нездара… -
Летіло зі слів його…
«Добродіям» гріло вуха…
Настав кінець - Епілог: -
У неї в думках розруха...
Обходять усі її…
Вона ж на уклін не ходить…
Складає вночі вірші,
Але – не співає Оди –
Тим «геніям», що тоді
Кричали: - «вона – нездара…»
Вона ж почуттів плоди –
Озвучує під гітару…
Зупинка, нічний вокзал…
Там Місяць вповні над дахом…
Душа не летить в провал…
А йде – своїм вірним шляхом…
2018 рік.
PS - Фото автора - нічний Гайсинський автовокзал
_________________________________________________________________
Історія створення вірша:
Цей вірш я склала експромтом на зупинці Гайсинського автовокзалу, коли їхала в рідне місто Миколаїв до мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина