Те, що має відійти!

розум  має  відійти!

пили  нафту  рили  землю
між  раптової  сльоти
до  печер  носили  кремній

та  Юпітер  не  про  нас
не  про  долю  кілометри
темні  сили–вічний  сказ
ретранслюй  тепер  у  ретро

плаче  куля  гніт  курить
у  шабат  ховає  правду
жалить  хмелем  плавить  лід
сіль  змінивши  на  літаври

де  шарами  між  хмарин
між  безоднею  і  змістом
барабаном  словозмін
кров  зрадливої  вітчизни

розум  нам  не  допоміг!  

п’ю  із  вимені  дракона
як  міфічний  одноріг
Сонця  золоту  корону

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=HaVWWMPqY4k

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2025
автор: bloodredthorn