Напевне в образі людини,
Бував мій Мурчик, безперечно,
Тож часом, всядеться грайливий,
І нічку слухає тихенько.
А знаєш котику, як гарно,
Отак дивитися на місяць,
Немов поринувши у сяйво,
Там дивне з'явиться сузір'я.
Ось зорі, бачиш, устелили,
Які в них усмішки привітні,
Глядіти нащо на годинник,
Хвилини зараз всі магічні.
Світило в повню... то є сила,
Приходить зопалу натхнення,
Розсипле римами хустина,
Душа... задумливо торкнеться.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2025
автор: liza Bird