Коли війна, важко усім жити -
Нема життя - ні світла, а ні газу.
Треба нам, оце все пережити,
Прогнати ворогів, оту заразу.
Впаде дощ після чорної хмари
Омиє землю від попелу війни.
Заясніє мир в зорях - стожарах
Намалює на землі - блаженні сни.
В Україну прийшла хижа орда
Головорізи, варвари і вбивці.
І найманці за наказом кремля,
Отруїли водицю до криниці.
Нині йдуть важкі, запеклі бої,
Згорають міста, села в пеклі війни.
Воюють за кожен клаптик землі,
Вмирають найкращі від рук сатани.
Від ракет, шахедів гинуть люди,
Проливають невинну кров на землі.
Від жахіть б'ється серце у грудях,
Лежить дитя наче ангел у труні.
Коли закінчиться, цей ад - війна...
Зійде сонце миру, волі , свободи.
Прийде у наш сад - сонячна весна,
І ти встанеш, із колін мій народе!.
Можна жити без світла і газу,
Без сонця, що в пелені туману спить.
А без божого дороговказу...
Гасне надія у серці в одну мить.
Я вірю, що прийде перемога
І народ мій вистоїть у цій борні.
Одна надія в нас, лиш на Бога,-
Що побачить дитя сонце у вікні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2025
автор: Чайківчанка