Перешкоди слід минати.
Неможливо? То долати
В світі маємо ми всі
Та належно працювати,
Щоб у ньому поживати
У його красі
Всій, як прагнемо ми дуже.
Пам’ятати це, мій друже,
Маємо я й ти
І дорогою стрімкою
Чи прямою життьовою
Уперед лиш йти.
Як зусиль всіх докладаєм,
Перешкоди ми здолаєм.
Хай не в тую ж мить,
Та недоленька минеться
Й світла доленька всміхнеться
Нам, поталанить.
Житимемо ми із нею
Так, неначе із ріднею,
В цьому світі вік.
Лиш тоді вона нас кине
Вмить, коли душа полине
В інший світ навік,
Цей покинувши навіки
Теж. До нього ж бо повіки
Вороття вона
Мати вже не буде. Знає
Всяк це, хто в нім поживає.
Це не новина.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2025
автор: Євген Ковальчук