Потріскують дрова в обіймах вогню,
Тепло розтікається з печі по хаті.
Вслухаюся в краплі останні дощу,
Що їх принесли з неба хмарки кудлаті.
У шелест неспішний осінніх дібров,
Де тихо враз стало без птаства наразі.
Торкається погляд чарівних обнов -
Тих жовто-гарячих, строкатих нарядів.
А ще хризантем неповторний розмай,
Котрі з вітром кружляють в повільнім танку.
У щемі сердечнім цю мить пам’ятай...
Так! На все у душі я її збережу!
03.11.25
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2025
автор: Валентина Ланевич