"Чи годен хто красти Красу із Неба?"

*      *      *

                     Духу  Премудрості  і  відкриттів,
                     Пречистій  і  Пренепорочній
                     Діві-Матері  Марії
                       в  любові  й  солоді  присвячується

1

Чи  годен  хто  красти  Красу
                                                 із  Неба?
В  словах  —
вкраду  —
куди  на  Небо  попаду...

чи  дам  кому?  їм
               пропалю  золотоносную  руду  —
слова  тоді!  —  більші  за  себе!


слова  цікавляться  —  коли  ж  це
                                                                         загуду
піють  як  півні  —  аромати,
                                           коли  треба
а  все:  до  Слова  —
не  було  протягу  на  Небо


цікаво  —  ніби  з  новими  грушами
                     із  Древа  вічності  спаду
дерева!  —  прудкість
де  на  Небі  древа?
і  треба  виявить
що
я  завжди  в
Саду?
все,  все...  іду,  іду!..  


2

Трудно  —  туди  попасти
Чи  трудно  —  з  гумором
багаж  у  Небі  щоб  укласти?
без  мене  і  до  людяності  звуть
всякі  ігрульки,  і  частково  —
всякі  касти...


03.11.2025,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович