Падолист золотий на дорогах
Килими розстеляє м`які.
Походжають тихесенько ноги,
Осінь створює враз міражі:
Зранку мряка ховає узлісся,
Вдень виходять проміння з небес.
Опадають метелики-листя,
Це пора неймовірних чудес.
Шерех пісню співає печальну,
Листопад зазиває в мінор.
Але є красота нереальна…
Повертається настрій в мажор,
Від тієї краси дивовижі,
Що встеляє дороги весь час.
Хоч бери і вдягай нині лижі,
Листопад, це натхнення для нас:
Написати експромт – замальовку,
Проспівати словесно Віват.
Але скоро цей шурхіт замовкне,
Сніг сховає осінній парад…
02.11.2025
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина