Вже кілька років живу тобою,
Ти – моя хвиля, мій камертон,
Сила, з якою іду до бою,
Втіха, з якою пірнаю в сон.
Приспів:
Ти – моє сонце, ти – моє небо,
Зірка яскрава серед пітьми.
Кисень, в якому денна потреба,
Піч (і гаряча!) у дні зими.
З серця, було, тебе викидала,
Рвала любов на куці шматки.
Клеїла потім, що шматувала,
Серцем ріаняла биті стежки.
І хай між нами висока брила.
Те, що кохаю – радістю є.
Ти – мої думи, ти – мої крила,
Ти моє сонце, небо моє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)