«Кружи́т осень опа́вшие ли́стья,
Стелет зо́лота краски, шурша́.»
Альфар
Кружляє осінь. Листя — мов зітхання,
На землю ляже, втомлене від літ.
І тиша - наче спогад про кохання,
Що не збулось, та в серці ще болить.
І день тремтить у сірих акварелях,
І небо тихо просить теплоти.
А вітер грає на старих алеях
Гіркий акорд на струнах самоти.
А осінь йде — у сукні полиновій,
І світ зітхає, втративши тепло.
А я стою - і в тиші вечоровій
Плекаю те, що в серці ожило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2025
автор: Лія***