Зозуля не накукує ( пісня)
https://youtu.be/LqKpyCaYivM?si=pMBtyDTy-dpmNq9_
З роками мудрими становимся,
З роками бачим горизонт.
Від помилок не застраховані,
Не майорів над нами зонт.
Життя іде своїми кроками,
Скільки відміряно тобі,
Тих кроків зі своїми барвами,
Мовчить зозуля у гнізді.
Приспів:
Ніхто не скаже, і не порахує,
Скільки зозуля нам накукує.
Тільки зозуля не накукує,
В чужім гнізді вона воркує.
Ніхто не знає скільки літ,
Ми будем бачить білий світ.
Блукали стежки наші горами,
Гірські ущелини стрімкі,
Як навіжені ми обходили,
Страху не мали у душі.
В тіні минулого ми памʼятаємо,
Всі спроби мати все в житті.
Не все в нас вийшло, не все і втрачено,
Життя іде, життя іде.
Приспів:
Ніхто не скаже, і не порахує,
Скільки зозуля нам накукує.
Тільки зозуля не накукує,
В чужім гнізді вона воркує.
Ніхто не знає скільки літ,
Ми будем бачить білий світ.
Автор: Олена Соляник©
01.11.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2025
автор: Олена Соляник