Утома завжди на лиці,
На лобі є зморшки у днину.
Та Осінь в багрянім вінці,
Гуляє в янтарнім пальті,
По кронах летить без зупину.
Босоніж провулками йде,
Сплела всі листочки у коси,
Та золото в ноги паде,
Проміння з Небес в Па-де-де ,
Милує сріблястії роси.
Промінчик-стріла із-за хмар,
Спішить, приголубить вершини.
Кружляє він серед стожар,
В Карпатському Краю отар,
Блукає у жовтні всі днини.
Очима услід усміхнусь,
Цій Осені -дамі яскравій,
Птахи починають свій рух...
На кронах вже зник капелюх -
Із листя, лиш шурхіт забава…
2025 за мотивами 2015
Фото автора - Обличчя Осені у жовтні - натюрморт зробила власноруч:))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина