Всеславній Приснодіві Богородиці Марії,
Цариці всіх,
і отцю Олегу Маланяку
в любові присвячується
Як лев ішов — то над державами
як лев іде, попригинались трави
як Бог серце левине
знав, то Сам управив! —
і меломанство, й медіаорави...
і диханням життя його
у жнивах — Бога главність
і той страшний, хто є стрибок —
а починає плавно!..
леви і з брів вже не линяють
нехай вгорі орли
левів — й шляхи не здоганяють...
Носили фініки святим.
Носили від Йордана — воду.
Пасли ослів.
Оберігали — спокій від народу.
Менш говорили.
Вмерлим рили ями — і погребали.
Вслід за святими — від печалі помирали...
Левине серце — серце царське...
Й не пропаде від Бога дар цей!
Що звався лев — о. Олег — Бог знав
Бог словом вникнув в світ
із світлодарством
Пишіть як в серці Дух —
Дух з благодарством
02.11.2025, про Сіяча і зерно; з причастям;
Київ —
Новий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович