Це в мені - не знаю, що саме - але знаю, воно є в мені.
Збуджене і спітніле - услід моє тіло заспокоюється і холоне,
Я засинаю - я довго сплю.
Я не знаю його - воно безіменне - це немовлене слово,
Якого немає у словниках, мовах, знаках.
Його розгойдує щось більше за землю, яка розгойдує мене,
Для нього світ - це товариш, у чиїх обіймах я прокидаюся.
Можливо, я розповів би більше. Обриси! Я молю за своїх братів і сестер.
Чи бачите ви, О мої брати і сестри?
Це не хаос і не смерть - це форма, союз, план - це вічне
життя - це Щастя.
[b]Walt Whitman Song of Myself. 50[/b]
There is that in me—I do not know what it is—but I know it is in me.
Wrench'd and sweaty—calm and cool then my body becomes,
I sleep—I sleep long.
I do not know it—it is without name—it is a word unsaid,
It is not in any dictionary, utterance, symbol.
Something it swings on more than the earth I swing on,
To it the creation is the friend whose embracing awakes me.
Perhaps I might tell more. Outlines! I plead for my brothers and sisters.
Do you see O my brothers and sisters?
It is not chaos or death—it is form, u n i o n, plan—it is eternal
life—it is Happiness.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2025
автор: Зоя Бідило