Ось і осінь, товариство, ось і осінь!
У туманах сивих губляться літа.
Береже моя їх пам'ять ще і досі,
Та хода стає поволі вже не та.
Тихо падає з дерев пожухле листя.
Занімів осінній парк у забутті.
Лиш уїдливим вітрам ніяк не спиться
І їм байдуже, що квилять журавлі.
Ось і осінь бурштино́ва, ось і осінь!
Закотилися за обрій теплі дні.
Береже моя їх пам'ять ще і досі,
Тільки мжичить небо зимними слізьми.
Попри мрячку, йду на зустріч із минулим.
Шепче клен таємні спогади мені.
Попри час, його і досі не забула,
Попри поспіх у буденній метушні.
Ось і осінь, товариство, ось і осінь!
Ледве же́вріють алейні ліхтарі.
Ще повернеться до нас весня́на просинь,
Не повернуться лиш молодості дні.
Ось і осінь!
26. 10. 2025 Л. Сахмак (Сахарук-Маковей)
Картинка з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2025
автор: laura1