Він хотів ту, яку не можна,
Ні з серця вирвати, ні в голові лишити.
У мріях вся була його частинка кожна,
Яку хотів безмежно так любити...
Її волосся ніжно лиш вдихати,
Цілунки дарувати, щоб мурАшило...
І ночі й ранки з нею зустрічати,
І ні, не спати, а кохати, щоб віднОсило...
І тишину на двох, і крики, щоб заводили,
Цілунками заставили замовкнути...
Ті очі й голос з розуму лиш зводили...
Він так хотів її...на мить бодай обняти..
Обняти і сп'яніти, лиш від запаху,
Від дотиків, від шкіри, що мов атлАсна...
І ніжити її солОдко, завмираючи на вдИху,
На видиху із нею завмирати...
Він хотів ту, яку не можна
Ні з серця вирвати, ні в голові лишити...
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2025
автор: marmeladka