Ясного місяця світлина,
Навіює мені думки:
Це наче серця половина,
Чи, може, вічність? – невтямки.
Мені б дивитися на нього,
Пізнати поглядом з Землі,
Такого рідного й чужого
В небесно-зоряній імлі.
Мені б дивитися і бачить,
Що теж він дивиться згори,
І щирістю за все віддячить
В моменти радості й журби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2025
автор: Женьшень