Ми з тобою подібні не зовні, а внутрішнім Світом,
Наші мрії, надії, думки у житті близнюки.
А душевні слова, це кумир що розсіює жито,
Неважливо що різні у нас праотці -чумаки .
Ми в сузір'ї народжені щирої світлої Діви,
До характеру внесла вона у життя педантизм*.
І тому походжають в свідомості схожі мотиви,
Виявляємо ми в спілкуванні душі альтруїзм*.
Ми свої почуття віддаємо завжди максимально…
Сподіваємось в серці на щирість споріднених Душ.
Та стилетом серця розрізає звичайна банальність:
Неувага – байдужість, словесне безглуздя їх дум,
Що дратують часами ... і треба триматись подалі,
Від тієї байдужості сонної, що наяву,
Пропонує ковтати мікстуру словесних ушкалів,
Не являє їх сірість облудна думок складову.
Ми по нраву і крові близнята, але ти стійкіший,
Твої принципи завжди достойні Небес похвали.
Я порушила принцип один і тому я у тиші,
Споглядаю за «царством словесним» – це Світ кабали*
2025 за мотивами 2017
___________________________________________________________________
Педантизм* - людина вирішує собі, що треба робити все максимально якісно, і це дуже корисна звичка.
Альтруїзм* - безкорисливі спонукання людини і вчинки на користь інших людей.
Кабала* - 3) узагальнене поняття повної залежності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина